ДИВИСЬ, ЗА КОГО ПРОГОЛОСУВАВ

виборчий спецпроект

Він – один із двох претендентів на посаду начальника ГУ ДФС у Львівській області. Молодий і амбітний, проте без досвіду роботи у сфері фіскальних органів. Людина із репутацією у сфері бізнесу, романтик, який хоче змінити систему. Адвокат, кандидат юридичних наук, партнер Адвокатського об’єднання Arzinger.

Дивись. Інфо поспілкувались із Маркіяном Маркіяновичем Мальським про його прагнення очолити Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області, про бачення реформування системи фіскальних органів, про ініціативу у цьому процесі від Львівщини, про бізнес-клімат регіону та кроки до покращення взаємовідносин із платниками податків.

Отже, пане Маркіяне, розкажіть, чому Ви вирішили подати свою кандидатуру на посаду начальника ДФС у Львівській області?

Думка про це прийшла досить раптово. Захотілось реалізувати зміни у державі. Маю широкий досвід у сфері податків: як у сфері консультування, так і у сфері оскарження рішень-повідомлень податкових органів, саме тому захотілось використати свій досвід для користі держави. У приватній сфері я працюю уже більше десяти років, тому вирішив попробувати чогось іншого. Насправді розумію, що податкова сфера – сфера, яка станом на сьогодні, потребує змін, нових підходів, тому що система, яка є, уже не має права на існування, відтак, думаю, що нові люди «не з системи» мають переваги у розумінні, яким чином Служба може працювати у майбутньому.

З’явилось бажання спробувати себе на державній службі. Думаю, що це нормальний шлях розвитку будь-якої людини – спробувати свої сили у різних напрямках. Державна служба в Україні є складною, але хочеться вірити, що ті люди, які мають успішний досвід у приватній сфері, все ж таки будуть долучатись і до державотворчих процесів й зможуть покращити як діяльність цих органів, так і діяльність держави та безпосередньо досягати вищих цілей.

А як, на Вашу думку, ця система повинна працювати? Окремо від митниці, скажімо, чи разом? Якщо б Ви реформували податкову, то якою була б ця реформа?

Сама Державна фіскальна служба, насамперед, повинна бути сервісним центром. Це не орган впливу на бізнес, це – сервісний центр, який надає якісні послуги платникам податків, ціль яких – максималізація прибутків, але, разом із тим, і відповідальне ставлення до сплати податків для функціонування ефективного та соціально відповідального державного апарату та перерозподілу коштів у різні сфери, які цього потребують.

Я бачу фіскальну службу, як орган, який не здійснює тиск на бізнес, а є його партнером і якісно надає послуги, пов’язані із адмініструванням сплати податків та зборів. Уся діяльність повинна бути максимально націлена на те, щоб підприємець займався своїм основним видом діяльності – займався підприємництвом: більше думав про продажі товарів та послуг і менше – про відносини із фіскальною службою. Ці відносини повинні відбуватися максимально у електронному форматі, щоб підприємець мінімум часу витрачав на звітність перед органом та уникав особистого контакту з працівниками органів ДФС.

Щодо того, чи повинні бути разом податкова і митна служби – є багато думок. Мені видається, що вони повинні бути окремими службами. Митниця у світовому форматі не є фіскальним органом, тобто у жодній розвинутій країні світі до митниці не ставляться вимоги щодо наповнення бюджету. І це правильно, тому що митний орган не може знати, скільки і якого товару буде ввезено в країну за певний період.

Аналогічно є негативна ситуація, коли плани із наповнення бюджету ставляться Фіскальній службі. Ми розуміємо, що система координат відносин із бізнесом потребує змін і що важко її змінити протягом короткого періоду, однак я вірю, що центральний апарат буде відходити від цього підходу, адже податкова також не може знати, скільки заробить бізнес, а скільки заінвестує майбутньому розвиток.

Ми також повинні усвідомлювати, що наповнення бюджету не може зупинитись, що потреби держави повинні своєчасно та повністю фінансуватися, , що пільговики мусять отримувати допомогу, що працівники державного апарату повинні отримувати зарплати тощо. Але я переконаний, що матимуть місце реформи, які якісно змінять систему наповнення бюджету.

А як вирішувати кадрове питання у ДФС?

Кадри вирішують усе і насправді є багато перешкод на шляху реформування ДФС, які, у тому числі, закладені і у кадрах. Спробую відповісти нестандартно: зарплата працівника ДФС на сьогодні є занадто низькою і це перша причина, яка формує корупційні схеми. В Україні починати боротися із корупцією варто так, щоб чиновники добровільно від неї відмовлялися. А цьому не бути за умови залишення заробітних плат на існуючому рівні.

Вірю, що на рівні Центрального апарату будуть прийматись відповідні рішення.

За рахунок введення електронних методів роботи, частина працівників повинна вивільнитись, а зарплатний бюджет – залишитись незмінним, а то і кратно збільшитися: тоді можна досягати грунтовних, а не косметичних змін. У критично складній ситуації, яка є на сьогодні, нам потрібні в першу чергу ентузіасти, які були б готові працювати у ДФС у тих умовах, які є вже зараз. Вірю, що скоро в державі все налагодиться.

Я б не боявся, щоб у Службу приходили люди, які ніколи не мали досвід праці у ній чи інших державних органах. Є відома фраза Вацлава Гавела: «Краще 5 років помилок, аніж 50 років саботажу». Саботаж ми маємо уже багато років, тому система потребує нових людей.

Так, багато скептиків скаже, що якою б не була зарплата, людям буде мало, але якщо давати менше коштів від потреби для гідного прожиття, то працівник сам буде виступати із ініціативою отримання неправомірних вигод й буде намагатись отримати більше грошей більше самостійно.

Яке Ваше бачення щодо реформи податкової міліції, адже про їх методи роботи теж ходить багато легенд…

На жаль, податкова міліція була одним із тих органів, яка чинила тиск на бізнес і, до певної міри, це продовжується і сьогодні. Реформи у цій сфері також повинні відбуватись на рівні усієї держави. Податкова міліція хоча і формально є у складі ДФС, але все ж таки достатньо сильно підпорядкована Центральному апарату у Києві. Мені видається, що керівник Головного управління ДФС у Львівській області буде мати дуже відносний вплив на органи податкової міліції, однак ніхто не забороняє висловлюватися щодо тієї чи іншої конкретної дії податкової міліції, звертатися до вищестоящих органів, формувати пропозиції, тощо. Загалом органи потребують реформи і зрозуміло, що реформа повинна бути загальнодержавною.

З іншого боку, ми розуміємо, що, як орган, податкова міліція повинна існувати, але повинна займатись тими функціями, які конкретно передбачені у законодавстві. Треба розуміти, що, на жаль, більшість із цих функцій податкова міліція не виконувала, тому структурні реформи та нові кадри там також необхідні.

Фактично, разом із відстороненням керівника ДФС було відсторонено і керівника напрямку митної служби, і керівника податкової міліції.

Тобто є уже оцінка діяльності, що, на жаль, зроблено недостатньо для того, щоб і бізнес, і громадськість могли сказати, що Україна справді живе за новими правилами й ми готові до співпраці із державою на рівні партнерства. Лише за умови існування останнього бізнес готовий до чесного ставлення до держави.

Під час засідання «круглого столу» у Клубі ділових людей Микола Савуляк розповідав історію відносин із податківцями у Франції (податківці звернулись до Миколи Савуляка із проханням уточнити деякі документи й після їх перевірки повернули йому певну суму коштів, які були зайво сплаченими, – Ред.). На Вашу думку, коли таке стане можливим в Україні?

Думаю, що така історія у нас може бути вже достатньо швидко, якщо відбудеться трансформація свідомості працівників фіскальної служби, якщо вони будуть усвідомлювати, що платник податків є насамперед їх другом та людиною, яка і забезпечує безперебійне функціонування держави, а вони, своєю чергою, є сервісним центром, який, певною мірою, виконує тільки статистичну функцію у вигляді прийняття звітів, консультування та допомоги бізнесу.

Станом на сьогодні, сервіс надання консультацій є достатньо нерозвинутим у Державній фіскальній службі і загалом має місце двостороння криза довіри між ДФС та платниками податків. Зміни відбудуться тоді, коли працівники усвідомлять, що вони не є каральним органом, коли до них не будуть ставитись вимоги щодо карання платників податків. Якщо буде суспільне партнерство – ми дуже швидко прийдемо до нормальних відносин.

Я думаю, що такі відносини реально побудувати впродовж року.

Є дуже багато речей, які навіть на рівні Львова можна покращити.

Ми, наприклад, говоримо про пропускний режим, якого немає у інших органах влади, про доступ інвалідів до органів ДФС, який сьогодні не забезпечений, , про перехід на електронний документообіг, про надання послуг швидше строку передбаченого законодавством, про необхідність доступу громадськості до публічності призначень керівників органів ДФС, про попередження працівниками ДФС платників податків про основні та найчастіші помилки бізнесу у сплаті податків, про відміну непотрібних звітів, форм та декларації тощо. Дуже часто особа подає пусту декларацію, тому що потрібно її подавати. Багато де у світі це відмінено у зв’язку з абсурдністю.

Такими простими кроками ми можемо вийти на дуже непогані результати, фактично навіть не чекаючи глобальних реформ системи. Вірю, що такі зміни будуть, хоча ми бачимо, що час імплементації таких реформ, у тому числі і з об’єктивних причин, затягується.

Є дуже багато внутрішньої документації, яка з’їдає час працівників і, замість розвитку, вони займаються творчістю у створенні паперових документів, які давно уже нікому не потрібні.

Тобто пропускний режим у будівлі на вулиці Стрийській у Львові Ви готові скасувати?

Абсолютно. Це зайвий інструмент, який насторожує людей у відношенні до фіскальної служби. Зрозуміло, що заходи безпеки повинні бути, але вони повинні бути адекватні. Сьогодні сам факт отримання перепустки сприймається як певна зверхність збоку фіскальної служби над платником податків.

З іншого боку, у мене виникає сумнів у тому, навіщо платникам податків так часто ходити до працівників Державної фіскальної служби, адже часто саме вони є ініціаторами таких зустрічей. Корупція дуже часто виникає там, де є прямий контакт між особою, наділеною владними повноваженнями і підприємцем.

Як Ви оцінюєте наміри окремих народних депутатів очорнити роботу кадрової комісії, яка розглядала претендентів на посаду керівника ДФС у Львівській області?

Не мені судити діяльність народних депутатів України, але я думаю, що вони мали б займатись дещо іншими речами, зокрема проведенням системних реформ, яких сьогодні бракує країні, натомість менше мали б втручатись у процеси кадрових призначень на місцях.

Думаю, що ми проходимо певну трансформацію, де нардепи, фракції і блоки повинні відходити від принципу квотних призначень своїх людей на місцях, адже за багато років ми уже побачили, що така система є неефективною.

Хочу відзначити, що створення цієї кадрової комісії було напрочуд успішним і, наскільки я знаю, майже у всіх областях, крім Львівської і Житомирської, завдяки рекомендаціям членів кадрової ради, призначення уже відбулись.

Кадрова комісія була сформована із 30 відомих фахівців у своїй сфері і тому можна говорити, що у цю кадрову комісію входили усі представники кадрового обороту. Мені видається теж не зовсім привальним, коли народні депутати кажуть «Ми маємо свого кандидата і за нього голосуйте».

Мені поставили більше, ніж 20 додаткових запитань і два рази продовжували регламент, щоб ще поставити запитання. Громадськість і бізнес сьогодні хочуть бачити тих людей, із якими вони будуть працювати, умовно кажучи, по іншу сторону.

Коли говорять, що кадрова комісія була нефаховою, то це викликає посмішку, адже серед членів комісії є люди, які роками займаються питаннями оподаткування, мають глибокий досвід у приватній сфері та державній службі, тому мені видається вони гідні, щоб вибирати серед претендентів найдостойнішого.

У своєму Фейсбуці Ви описували історію про фейкові акаунти та тролінг, який відбувся після роботи кадрової комісії. Можете розповісти детальніше.

Під час обговорення кандидатур, які пройшли кадрову комісію, я зауважив два коментарі від молодих дівчат, акаунт однієї із яких мав сім друзів, а іншої – 11. При цьому, жодної попередньої діяльності сторінка не показувала, тобто вони були створені за декілька днів перед тим. Ці дві людини одразу втрутились у дискусію на актуальну суспільну тему щодо призначення керівника ДФС у Львівській області.

Тому я, розуміючи, що це підставні особи, зробив скріни і виклав повідомлення у Фейсбук. Ці люди видалили свої коментарі, що я також задокументував. На жаль, бачимо, що не усі люди готові до відкритості, але соціальні мережі згладжують ці гострі кути, адже після цього я отримав велику кількість коментарів у свою підтримку.

Маєте підозру, чиїх це рук справа?

Маю, але із зрозумілих причин озвучувати не буду. На моїй сторінці висить це повідомлення, тому ті, кому цікаво, можуть подивитись. Я точно не тримаю ніякого зла, адже це виглядало більше смішно, аніж серйозно.

Можливо, запитання не до Вас, але багато фірм, які працюють у Львові, часто сплачують податки у інші області або ж у столицю. Як виходити із цієї ситуації?

Справді, велика частина коштів, які мали б залишатись у регіоні, покидають область. Це пережитки централізації, яка мали місце. Не треба забувати, що в Україні є і депресивні регіони, які потребують певного розвитку, але цей розвиток хотілося б бачити не шляхом перерозподілу коштів, а створенням умов для розвитку, проте це питання політики держави, а не діяльності регіональної ДФС.

Є розуміння, що це буде змінюватись, але, напевно, не так швидко, якби нам цього хотілось. Це питання вже обговорюється роками. Вірю у те, що повинен бути здоровий принцип визначення, де і скільки податків повинно залишатись. Насправді вже є певна позитивна динаміка, адже більше податків уже залишається там, де вони згенеровані й багато коштів вкладається в усі регіони, а не в один за політичною ознакою, як було раніше.

Напрацювання у цьому напрямку також уже є і вони будуть використані, незалежно чи очолю я ДФС у Львівській області, чи ні.

А можете доступно пояснити, чому така система склалась?

Я б не сказав, що бізнесу вигідно платити податки у Києві, швидше, він був зобов’язаний платити їх там. Дуже часто була ситуація, що на неформальному рівні про це були певні домовленості – ми допомагаємо вашому бізнесу, але податки ви платите у Києві.

Немає у столиці нижчої ставки оподаткування, аніж у Львові. Також у системі є великі платники податків, яких штучно витягнули, щоб збір податків централізувати. Від такого принципу також потрібно відмовлятись.

Якщо, скажімо, Ви очолюєте ДФС у Львівській області. Яку вказівку із Києва Ви відмовилися б виконати і написали заяву на звільнення?

Я вірю, що ми відходимо від системи вказівок. Схоже питання звучало під час засідання кадрової комісії. Звісно, що певні усні вказівки існують, але ніхто не зобов’язаний виконувати ті вказівки, які суперечать чинному законодавству. Тому треба розуміти, що якщо така вказівка суперечить законодавству – її потрібно отримати у письмовій формі, а вже тоді дивитись, як на це реагувати.

Я хочу вірити у те, що структура змінилась і уже немає планів штрафів, немає системи поборів. Уже у рази зменшилась кількість планових перевірок, але кількість позапланових ще висока залишилася на тому ж рівні, що за часів Януковича. Система змінюється кожного дня. Треба працювати над тим, що позапланові перевірки були у виключних випадках підозр на велике ухилення від сплати податків.

Якщо будуть відверто злочинні вказівки, то, зрозуміло, виконуватись вони не будуть. Вірю, що такого уже немає.

Чи не боїтесь Ви втратити свою репутацію, якщо реформи не будуть впроваджуватись?

Своєю репутацією я бережу і для працівника моєї сфери це, мабуть, визначальний фактор, тому я не налаштований її втрачати. У багатьох питаннях мені хочеться залучати до співпраці і громадськість, і бізнес. Одним із перших кроків я бачу проведення широкого анкетування, щоб раз і назавжди визначити, які проблеми є як у працівників ДФС, так і у платників податків, у громадськості та преси. На основі цих анкетувань буде побудований відповідний план дій.

Готовий звітувати навіть частіше, аніж за 100 днів, адже, у моєму розумінні, сто днів – це дуже довгий період. Я уже задумувався, у якій формі звіт повинен бути, але із розвитком Інтернету – це не проблема узагалі. Такі звіти повинні відбуватись постійно.

Як один із способів, можна залучати «таємного клієнта», який буде користуватись сервісом Державної фіскальної служби, адже це єдиний інструмент, який дає можливість оцінити надання послуг.

І на завершення, мабуть, лайтове питання: як Ваш батько поставився до того, що Ви вирішили піти на державну службу?

Я думаю, що він радше нейтрально віднісся до цього. Звичайно, звучала фраза «Навіщо це тобі, адже тобі вдалось побудувати успішний бізнес, а бізнес – це свобода. Навіщо тобі залишати цю свободу і йти на службу, яка живе іншими критеріями і в іншому вимірі», але у мене була проста відповідь. Я уже достатньо багато пропрацював у професійній сфері і мені хотілося б перейти у державну службу, щоб імплементувати позитивні напрацювання там. Я побудував свій бізнес в Україні і хочу, щоб діти залишились жити у цій країні. І я б не хотів, щоб вони стикались із тим, з чим стикався я у своїй професійній діяльності, щоб вони жили у якісно кращому суспільстві.

Тому позиція батька є нейтральною, але багатьом справді незрозуміло, чому, маючи успішний бізнес, ти хочеш його покинути і піти на державну службу. Ціль цього дуже проста: показати, що можна багато чого змінити навіть без особливих ресурсів, на ентузіазмі і з розумінням, що потрібно постійно працювати над покращенням, а не просто виконувати те, що вимагається протираючи штани на посаді.

Повну версію інтерв’ю із Маркіяном МАЛЬСЬКИМ – дивіться у відео Дивись. Інфо

Розмовляв Олег ДОВГАНИК, Дивись. Інфо.

Відео Юрій ШУМАК

Share This